Suno - Полечу до тебе птахом

За горами, за лісами, де тумани, наче дим,
Там живе моя кохана із волоссям золотим.
Очі в неї два озерця, чистих синіх, як весна.
Я віддав би їй все серце, бо на світі є одна.
Полечу до тебе птахом через гори і ліси,
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи.
Пригорну тебе до серця, прошу, почути моя,
І розквітне наше щастя, ніби рання я зоря.
Кожен вечір, кожну днину я думками лину вдаль,
Уявляю ту дівчину, що розвіє всю печаль.
Вітер пісню їй колише, дощик сльози з неба лє,
Серце б'ється все тихіше, як згадаю я тебе.
Полечу до тебе птахом через гори і ліси,
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи.
Пригорну тебе до серця, прошу, почути моя,
І розквітне наше щастя, ніби рання я зоря.
Вже збираюся в дорогу, не лякають відстань час,
Бо кохання то підмога, що веде до тебе нас.
Полечу до тебе птахом через гори і ліси,
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи.
Пригорну тебе до серця, прошу, почути моя,
І розквітне наше щастя, ніби рання я зоря.
За горами, за лісами, жде мене любов моя.