APOSTOL - Гуцулка

Загубили покой очі чорні
Тільки частою лихою вони створені
То загорають тепло, чи то холодом
Безнадійно сладким стали омутом
На угорах туман, стежка й стелиця
Для трут та любов, кров змішалася
Розпаліть, гмельничан, гріхи з мою з нею Її ім'я
Опа, вона чародій
Очі охочі та пекучі
Косив плити щастя своє вона як дурман
У світі не бачив гуцулах таких як співучих
Десь поміж небом землею згорає пісан