Suno - Полечу до тебе вітром

Там, де місяць шлях малює,
Зріблом стелиться трава.
Там любов моя ночує,
Тиха, ніжна і жива.
Губи в неї, мовка лина,
Що достига у саду.
Ти для мене та єдина,
Я до тебе скоро йду.
Полечу до тебе вітром
Крізь тумани і поля,
Що в обіймах твоїх теплих
Зупинилася земля.
Я тебе знайду, кохана,
І тихенько обійму.
І розвіється умана,
Що без тебе проживу.
Кожен день, не мов століття,
Кожна нічка, ніби рік.
Розцвітає вербовіття
Біля тихих теплих рік.
Зорі падають у річку,
Гасне втромлений ліхтар.
Я запалюю нам свічку,
Як любові вічний дар.
Полечу до тебе вітром
Крізь тумани і поля,
Що в обіймах твоїх теплих
Зупинилася земля.
Я тебе знайду, кохана,
І тихенько обійму.
І розвіється умана,
Що без тебе проживу.
Вже валізу я збираю
І квиток лежить в руці.
Я до тебе поспішаю
По ранковій циросі.
Полечу до тебе вітром
Крізь тумани і поля,
Що в обіймах твоїх теплих
Зупинилася земля.
Я тебе знайду, кохана,
І тихенько обійму.
І розвіється умана,
Що без тебе проживу.
Там, де місяць шлях малює,
Вже чека любов моя.